Збільшення грудей: історія проведення операції

Збільшення грудей: історія проведення операції
Збільшення грудей: історія проведення операції
Дата публікації: 27.10.2022

Початок: перші спроби збільшити груди

Перші пластичні операції стосувалися зміни розміру жіночого погруддя. Хірурги кінця ХІХ століття не мали достатніх знань про те, як людський організм може відкидати чужорідні предмети. Тому й перше збільшення грудей проводилося за рахунок протезування спеціальних «імплантатів». Ми спеціально беремо це слово в лапки, тому що «протези» тих часів не мають нічого спільного із сучасними.

У 1895 році, якщо спиратися на документальні відомості (записи в медичних журналах) було зроблено перші спроби збільшити груди через введення рідких речовин (наприклад, жиру). Невідомо, які результати мали такі операції, але, очевидно, медики вирішили, що в цьому напрямі хірургії є сенс, оскільки спроби не припинилися, а навіть почастішали.

Крім парафіну, збільшити груди намагалися за рахунок розміщення твердих предметів. Наприклад, скляних кульок, кісток. Не оминули хірурги увагою і каучук, який здавався ідеальним матеріалом – у міру м’яким та гнучким. Проте ефект був тим самим – організм не приймав чужорідний матеріал.

Зрештою, у медичному середовищі виникла нова ідея – застосовувати автентичні матеріали, що дозволяють збільшити груди. Наприклад, було запропоновано розгорнути кістки грудної клітки так, щоб груди мимоволі стали більшими (мається на увазі стінка грудної клітки). Такі операції кілька разів проводили у середині ХХ століття. Певного результату хірурги досягли, але питання естетичної привабливості грудей не було вирішено.

Поява силіконових імплантатів, що дозволяють збільшити груди

Нова ера у пластичній хірургії почалася у 1950-1960-х роках, коли хірурги всерйоз зайнялися пошуком безпечного матеріалу для трансплантації. Такий матеріал було знайдено – це силікон. Це кисневмісні похідні каучуку. Силікон широко застосовується у всьому світі та в різних сферах життя. У медицині, проводячи збільшення грудей, використовують відповідно очищений медичний силікон.

У 1961 році два американські хірурги, Томас Кронін і Френк Джероу, оголосили про створення досконалого нового виду імплантатів для хірургії, що дають збільшення грудей. Це були силіконові імплантати, більш безпечні та надійні, ніж будь-що до того моменту. Проте імплантатам 1960-х було далеко до сучасних.

Перші імплантати, що використовуються, щоб збільшити груди, мали іншу структуру, були більш схильні до механічних пошкоджень і не завжди добре «приживалися» в організмі, оскільки силікон ще не досяг того рівня безпеки та очищення, який надають сучасні технології.

Першою жінкою, що зважилася на збільшення грудей і силіконові імплантати, що отримала, стала американка Джин Ліндсі в 1962 році.

Майже відразу після появи силіконових імплантатів, що дозволяють збільшити груди, з’явилися і «конкуренти» – сольові імплантати, розроблені французькими медиками з компанії Arion. По суті, основним імплантатом все одно був силікон – оболонка виготовлялася саме з нього. Але якщо “повністю силіконовий” імплантат розміщувався в грудях відразу в готовому вигляді, що вимагало великих розрізів для адекватного хірургічного доступу, то сольові імплантати нагадували “силіконовий мішечок”, що поміщається в область грудей у ​​”здутому” вигляді і наповнюваний сольовим розчином вже після розміщення. Такий підхід допоміг значно зменшити розрізи, що виробляються під час операції збільшення грудей. Але згодом соляні імплантати виявилися все ж таки менш витривалими до механічних пошкоджень, ніж силіконові.

Збільшення грудей сьогодні: сучасні гарантії

Поступово вдосконалювалися й методики розміщення імплантатів, що дозволяють збільшити груди. Сьогодні вони можуть розташовуватися під залізистою тканиною, під м’язом грудей у ​​кишені, або і там, і там (використовуються дві площини), усередині м’яза. На вибір розміщення впливають особливості будови молочної залози конкретного пацієнта.

Розроблено три види хірургічного доступу. Один із них передбачає розріз у підгрудній складці (який потім сховається в ній і не буде помітний). Розріз можливий через пахву, що також вдало маскує шви в природних складках шкіри. Нарешті є доступ через розріз навколо ареоли, коли косметичний шов повторює контури соска і залишається непомітним (у деяких випадках потрібно татуаж).

Силіконові імплантати, що дозволяють збільшити груди, також вдосконалювалися. Зараз у пластичній хірургії застосовуються ендопротези п’ятого покоління, які гарантують довічну безпеку від проривів. Такі імплантати застосовують не тільки для збільшення грудей, але і для корекції форми гомілок і навіть рук.

Оболонка сучасного імплантату складається із силікону, покритого дрібними, ледь помітними людському оку жолобками. Справа в тому, що паралельно з розвитком технік збільшення грудей, хірурги билися і над винаходом універсального способу протистояння основному ускладнення цієї операції – формування капсулярної контрактури. Організм людини прагне убезпечити себе від впливу будь-якого чужого тіла, що потрапив до нього. Навіть крихітна скалка покривається захисною оболонкою із сполучної тканини. Силіконові імплантати також. У більшості випадків це нічого не змінює – якість імплантату, його м’якість і властивість мати ту ж температуру, що й тіло людини залишається незмінною. Але окремі історії пацієнтів супроводжувалися формуванням особливо щільної капсули, яка починала стискати імплантат, могла стати причиною хворобливих відчуттів.

Щоб уникнути цього ускладнення, і був створений силіконовий імплантат з текстурованою поверхнею. Жолобки на ній не дозволяють сполучним тканинам формувати однорідну гладку товсту капсулу. Таким чином, ризик одержати капсулярну контрактуру сьогодні становить менше ніж 1%.

Друга інновація – наповнення імплантату не просто рідким силіконом, але когезивним гелем. Це густий наповнювач, який вміє зберігати форму імплантату навіть у разі його механічного пошкодження (що можливо тільки при серйозних травмах). Когезивний гель не розтікається, що дозволяє легко видалити його при розриві імплантату. У США два роки тому був випадок, коли жінці-поліцейському в груди потрапили з дробовика (постріл робився через двері). В іншій ситуації жінка могла б загинути чи отримати серйозне поранення. Але цього разу дробинки застрягли у когезивному гелі імплантату, які нікуди їх не пустив. Довелося, звичайно, замінити імплантат, але в іншому здоров’ї жінки не зазнало жодної загрози.

Сучасна пластична хірургія розвивається щодня. Нові відкриття та розробки дозволяють робити імплантати легшими, що зменшує прояви вікового птозу грудей (обвисання тканини при природній втраті еластичності після 40 років), так що груди з імплантатами виглядатимуть молодшими, ніж звичайні.

Наразі всі провідні виробники грудних імплантатів дають на них довічну гарантію, а хірурги виконують операції за допомогою ендоскопа, мінімізуючи кількість та розміри розрізів. Косметичні шви маскуються природним шляхом у складках шкіри. Імплантати природної форми дозволяють збільшити груди на 1-3 розміри так, щоб ніхто навіть не запідозрив про виконану операцію. Вже через півроку після збільшення грудей можна відправлятися на пляж і радіти своїй ідеальній фігурі!

Запишіться на прийом!

Ми вам перезвонимо в найближчий час для уточнення деталей прийома. У разі виникнення питань наш менеджер відповість на них.