Червоні, запалені губи, неестетичні рани та виразки… Такі неприємності часто стають симптомами хейліту – запалення вуст. Зазвичай, недуга уражає шкіру губ або ж слизову рота. Трапляється, що хвороба виникає не сама по собі, а стає наслідком інших захворювань.
Ніжна шкіра вуст – вразлива до різноманітних зовнішніх подразників. Мороз, вітер, хімічні речовини діють на неї – ненайкращим чином. Тож успішно здолати хейліт без допомоги лікаря-стоматолога – не вдасться. Можливо, йому доведеться залучити до лікування зубів фахівців з галузі алергології, дерматології, імунології.
Чому печуть губи?
Хейліт це запальний процес. Губи червоні і печуть з різних причин. Щоб виявити корінь захворювання, важливо визначити, первинним чи симптоматичним являється запалення губ.
Первинний хейліт – це самостійна недуга. А от симптоматичний – наслідок інших. Існує також ангулярний хейліт.
Чому виникає первинний хейліт?
Коли неприємність спіткає, основний запит пацієнта звучить, як печуть губи що робити. Але, перш за все, слід мати на увазі, що існує контактний та алергічний хейліт. Проста форма недуги спіткає після взаємодії слизової оболонки вуст з різними подразниками. Серед них – біологічні: тобто, рослини та комахи. Хімічні – на зразок кислот, розчинників та лугів. До механічних відносять надмірні тиск і тертя. Сприятливе середовище для розвитку патології створюють надто низькі або, навпаки, високі температури, ультрафіолет і навіть слина. Тобто, якщо облизувати губи на морозі – неприємності не забаряться.
Метереологічний хейліт
Надмірне сонячне випромінювання, підвищена вологість, холодна вітряна погода негативно відбиваються на стані світлої, чутливої шкіри. Внаслідок контакту з помадою, зубною пастою, кремом або жуйками, що провокують алергію, може спіткати алергічна форма хвороби.
Звідки “ноги ростуть” у інших типів хвороби?
Хейліт може виникати внаслідок браку вітамінів групи В, чутливості шкіри до сонця, грибкової інфекції, а також – через підвищений рівень тривоги та депресії.
Як захворювання дає про себе знати?
Різні форми недуги можуть відрізнятися за проявами.
Ексфоліативна. Її відносять до психосоматичних захворювань. Найчастіше вона спіткає дітей та молодь. Суха форма хейліту свідчить про депресію, ексудативна – про тривожний розлад. Недуга уражає губи лише зовні. Слизова оболонка рота та шкіра навколо вуст залишаються неушкодженими.
Суха. Дає про себе знати з допомогою стійкої гіперемії контуру вуст, формування сірих лусочок, постійного лущення. Зняти лусочки – неважко. Утім, вони повертаються приблизно через тиждень. Турбує не лише надмірна сухість, але й печія. Небезпека цієї форми у тому, що вона має здатність переходити до ексудативної, при якій симптоми виявляються ще яскравішими.
Ексудативна. Про неї свідчать набряк, больові відчуття, надмірна кількість лусочок великих розмірів. Відчутний біль заважає споживати їжу.
Гландулярний. Запалення слинних залоз уражає нижню губу. Цей різновид патології найчастіше спіткає людей після 40 років. Первинну форму провокує аномалія слинних залоз. Вторинну – інші захворювання. При цьому слинні залози збільшуються, на слизовій губ виникають червоні цятки. Активно виробляється серозний секрет. Деколи виникає гнійна форма, що супроводжується посиленою симптоматикою та потребує серйозного лікування.
Алергічна. Її вважають реакцією на хімічні речовини, що потрапили до організму крізь тріщини на губах, а згодом – у кров. Патологія може турбувати пацієнта від декількох днів до багатьох років. Усе залежить від чутливості до алергенів і стану нервової, ендокринної та травної систем організму.
Метеорологічна або актинічна. Спровокована кліматичними подразниками, на зразок високої вологості повітря, різких температурних коливань, сильного вітру. Проблема виникає через “оголеність” вуст, адже їх важливо захищати з допомогою спеціальних кремів і бальзамів. Недаремно ця проблема частіше спіткає чоловіків: вони не користуються декоративною косметикою, яка також суттєво рятує ситуацію. Патологія дає про себе знати з допомогою стягнутості та сухості губ. Особливо полюбляє уражати нижню губу: на ній спостерігають запалення та набряк.
Зазвичай, недуга набуває хронічної форми та загострюється під дією несприятливих кліматичних умов. У рідких випадках хвороба може переходити у злоякісну форму.
Атопічна. Причина цієї форми – генетична. Спровокувати загострення можуть продукти харчування, ліки, декоративна косметика, рослини та навіть побутовий пил. Недуга набуває хронічної форми, має періоди ремісії та загострення. Найчастіше проявляється у холодну пору року. Пацієнтів непокоять лущення, свербіж і почервоніння губ. Як наслідок, утворюються болючі тріщини, які відкривають прохід для грибкових та інших різновидів інфекцій.
Макрохейліт. Провокує набряк вуст і паралізує лицевий нерв. Спочатку губа починає свербіти, згодом – стрімко збільшуватися у розмірах. Трапляються випадки, коли вуста зростають утричі. Недугу характеризує хронічна форма.
Хейліт лікування
У будь якому випадку, недугу важливо лікувати. Як саме – вирішує виключно спеціаліст. Для цього знадобиться правильна та ретельна діагностика. Діагноз встановлюють, спираючись на отримані від пацієнта дані, огляд. Хейліт важливо відрізнити від інших захворювань, що можуть маскуватися під нього.
Тип лікування залежить від форми хвороби.
Грибковий хейліт долають з допомогою протикандидозних препаратів і вітамінів групи В. Ексфоліативна форма потребує антибактеріальних і протизапальних мазей, полівітамінів, заспокійливих препаратів. Алергічний лікують з допомогою вітамінів, антигістамінних препаратів та необхідних мазей. Для боротьби з метеорологічним знадобиться вітамінний комплекс, у якому переважатимуть групи РР і В. У пригоді стане захисна косметика, полоскання на основі екстрактів дубової кори, рум’янку.
Симптоми макрохейліту можливо усунути з допомогою імунокорегуючої та противірусної терапії. Знадобляться антигістамінні та гормональні препарати. Добре себе зарекомендувала лазерна терапія.
При атопічному хейліті призначають протизапальні та протиалергічні мазі, антигістамінні препарати, антиалергенну дієту.
Головне – своєчасно звернутися за медичною допомогою та грамотно підібрати метод лікування. Якщо ж пускати недугу самоплином і займатися самолікуванням, ризикуєте її загострити та ускладнити. До того ж варто взяти до уваги можливість переходу захворювання у злоякісну форму.
