Вазотомія: показання, проведення та відновлення

Показання до втручання

Вазотомію розглядають, коли закладеність носа зберігається, а консервативне лікування не дає достатнього ефекту. Наприклад, при алергічному риніті спершу зазвичай призначають інтраназальні засоби, і лише за їх недостатньої ефективності переходять до хірургії [1]. Типові причини гіпертрофії раковин:

• алергічний риніт;
• компенсаторне збільшення раковини при викривленні носової перегородки [1];
• медикаментозний риніт — після тривалого використання судинозвужувальних крапель, які можуть спричинити «рикошетну» закладеність вже через 5–7 днів застосування [2].

При медикаментозному риніті першим кроком є відмова від крапель під наглядом лікаря [2]. Якщо в пацієнта ще й викривлена перегородка, вазотомію часто поєднують із септопластикою [1].

Як проводиться вазотомія

Перед втручанням отоларинголог оглядає порожнину носа, за потреби призначає ендоскопію чи КТ. Етапи процедури:

1. знеболення — місцеве або загальне (у деяких лікарнях втручання проводять під загальним наркозом [3]);
2. введення інструмента під слизову нижньої раковини;
3. руйнування судинних сплетень механічно, коагуляцією чи радіохвильовим методом;
4. за потреби — встановлення розсмоктувальної пов’язки [3].

Детальніше про методику в клініці — на сторінці вазотомії.

Відновлення після операції

У перші дні можливі дискомфорт у носі та сукровичні виділення. Закладеність через набряк може триматися до 4 тижнів, у носі утворюються кірочки [3]. Протягом 2 тижнів рекомендують [3]:

• не сякатися, чхати з відкритим ротом;
• уникати гарячих напоїв, ванн, фізичних навантажень;
• відмовитися від куріння;
• промивати ніс сольовим розчином, якщо це призначив лікар.