Майже кожна людина протягом життя стикається із захворюваннями зубів. Причиною абсолютної більшості з них є карієс, який провокує розвиток інших патологій, що стосуються, зокрема, м’яких навколозубних тканин та самого зуба. Найпоширенішими з них є пульпіт та періодонтит, які є різними стадіями інфекційного ураження. Що таке пульпіт?
Пульпіт та періодонтит: що це таке
Впливаючи на зубну емаль, карієс призводить до ураження дентину та пульпи, інфекційні процеси проникають у зубні канали, руйнуючи їх зсередини. Виникають такі патології:
- Пульпіт це процес, викликаний проникненням патогенів через каріозну порожнину в пульпу, що веде до її запалення.
- Періодонтит це розвиток кореневих запалень м’яких тканин, запалення зубної кістки та поступового її руйнування навколо коронки.
Ураження періодонта, який фіксує зуб у щелепі, веде до його розхитування, появи рухливості та втрати. Процес може торкатися навіть здорових зубів, бо викликається не тільки карієсом, але й іншими причинами:
- неправильно встановлені пломби, лікарські помилки;
- ускладнення внаслідок остеомієліту чи гаймориту;
- вплив сильнодіючих препаратів;
- механічні та ударні ушкодження тканин.
За перших ознак захворювання слід негайно відвідати стоматолога, щоб зупинити запалення на ранній стадії.
Основні симптоми
Пацієнти вважають, що пульпіт і періодонтит є одним захворюванням, лише з різною мірою проявів. Це помилка, тому що у разі пульпіту запалюється сам зуб, а у разі періодонтиту уражені навколишні тканини. Прояви захворювань також відрізняються.
Запалення зубного нерва симптоми
Захворювання має дві форми: гостру та хронічну. В обох випадках основними проявами є болючі відчуття різного характеру та локалізації. Симптоми пульпіту:
- гострі болючі відчуття у вигляді нападів, які часто загострюються вечорами та вночі;
- пульсуючий зубний біль віддає у вухо чи щелепу, у гострій формі чітко локалізується;
- неприємні відчуття провокують температурні дії (прийом гарячої/холодної їжі);
- при хронічному пульпіті біль може бути приглушеним або коротким.
При гангренозному типі захворювання з’являється неприємний запах з рота, пульпа постійно кровоточить, у процесі пережовування незначні болючі відчуття спостерігаються завжди.
Як розпізнати, що з’явився періодонтит
Діагностувати його дуже складно, оскільки захворювання тривалий час розвивається безсимптомно. Незважаючи на руйнівні процеси, які вже йдуть, пацієнт довго їх не відчуває, не зазнає гострого або пульсуючого зубного болю. На початок розвитку вказує лише синюшна/потемніла ясна на проблемній ділянці. При переході в гостру фазу симптоми періодонтиту зуба стають очевидними:
- відчутно змінюється розташування зуба;
- виникає пульсуючий біль у ясні, що наростає;
- з’являється лихоманка;
- виникають пухлини;
- ясна набрякає, а зуб набуває рухливості.
На відміну від гострого пульсуючого болю в зубі, при періодонтиті відчуття ниючі, менш виражені, можуть тривати по кілька діб. Багато пацієнтів вважають за краще терпіти біль, відкладаючи відвідування лікаря, що є помилкою, яка часто веде до втрати хворого зуба.
Відмінності періодонтиту та пульпіту
Головними ознаками, за якими лікар визначає конкретне захворювання, є характер болю, симптоми та «поведінка» самого зуба, що вказує на те, які саме тканини уражені (зовнішні чи внутрішні). Пульпіт симптоми:
- Біль. У разі ураження пульпи, де є багато нервових закінчень, біль різкий і сильний. Пацієнти приходять до лікаря частіше, стурбовані проблемою, як зняти біль при пульпіті. При періодонтит зуби ниють довго, але цей пульсуючий зубний біль можна терпіти: відчуття хвилеподібні, поступово загасають.
- Колір. Якщо змінюється відтінок емалі, зуб темніє, це прояв пульпіту. Якщо ясна набули синюшного відтінку – це ознака періодонтиту.
- Рухливість. Виявляється лише при поразці ясен (періодонтит).
Також у разі запалення м’яких навколозубних тканин можуть з’являтися помітні гнійні утворення, що також є характерною ознакою періодонтиту.
Як лікують пульпіт та періодонтит
В обох випадках причиною розвитку стають каріозні ураження зубів, тому їх необхідно усувати. Актуальним питанням залишається: запалення кореня зуба лікування. Але якщо у разі пульпітів на початковій стадії іноді можливе використання консервативної методики зі збереженням пульпи (зуб залишається «живим»), то при періодонтит все набагато складніше.
Методи лікування пульпіту
Пульпіт – це, простими словами, пульсуючий біль у зубі, який є реакцією на запалення. Часто без видалення нерва не обійтися, якщо ураження пульпи необоротні, тоді застосовується хірургічна методика. За допомогою знімка ураженого зуба лікар визначає розмір та характер руйнування, після чого проводить лікування під місцевою анестезією, що включає декілька етапів:
- уражена порожнина розкривається та препарується;
- видаляється уражена пульпа;
- проводиться обстеження та лікування кореневих каналів;
- за потреби наносяться ліки, канали пломбуються;
- відновлюється цілісність коронки.
Ознакою успішного лікування для пацієнта є повне зникнення болючих відчуттів.
Лікування періодонтиту
Значний ступінь руйнування зубної коронки є наочною ознакою розвитку періодонтиту, але основні проблеми приховані усередині. Тому лікування запалення кореня зуба починається з діагностики та знімка. Протокол лікування також включає кілька етапів:
- верхня частина зуба препарується;
- виконується ендодонтична обробка;
- канали заповнюються ліками;
- ставиться тимчасова пломба;
- у наступний візит пломбуються зубні канали;
- ставиться постійна пломба.
Залежно від фази захворювання та ступеня запалення можуть спостерігатися додаткові ускладнення (свищі, гранульоми, кісти), для усунення яких знадобиться комплексне лікування та ще 2-3 контрольних візита до лікаря.
Профілактика захворювань
Попередження розвитку карієсу, запущена форма якого є основною причиною пульпіту та періодонтиту, стає основою профілактики цих захворювань. Слід прислуховуватись до наступних рекомендацій:
- дотримуватись гігієни порожнини рота;
- дотримуватись правильного харчування;
- використовувати полоскання, зубні нитки після їжі;
- відмовитись від надмірно холодного/гарячого;
- своєчасно пролікувати карієс.
Навіть якщо ви не відчуваєте симптомів захворювання, відвідуйте профільного лікаря кожні 6-8 місяців. Вилікувати виявлену на початковій стадії проблему можна буде набагато легше, обмежившись консервативними методиками.
