Міома матки – це одне з найпоширеніших доброякісних захворювань, з якими стикаються жінки репродуктивного віку. За даними гінекологічної статистики, кожна третя жінка віком від 35 років може мати ознаки міоми. Нерідко вона протікає безсимптомно та виявляється випадково при УЗД.
Незважаючи на доброякісний характер, міома в матці потребує регулярного спостереження та при необхідності – лікування, оскільки може порушувати репродуктивну функцію та викликати серйозний дискомфорт.
Що таке міома матки та чим вона небезпечна
Це пухлиноподібне утворення, що формується в м’язовому шарі матки. Міома – це не злоякісне новоутворення, проте воно здатне збільшуватися в розмірах, порушувати роботу сусідніх органів, викликати анемію та безплідність.
Міома може бути одиночною або множинною, вузловою або дифузною. При активному зростанні вона здатна деформувати матку, провокувати рясні менструації та здавлювати сечовий міхур чи кишечник. У поодиноких випадках міома може некротизуватися або перекручуватися (якщо на ніжці), що супроводжується різким болем. У таких випадках необхідна екстрена госпіталізація та хірургічне лікування.
Як виглядає міома матки? Все залежить від різновиду патології. Вузлова міома – це вузол з чіткими межами, дифузна не має чітких обрисів і росте хаотично з м’язових волокон.
Міома матки: причини розвитку
Найчастіше розвиток цієї патології провокують гормональні збої, особливо надлишок естрогену та зниження вироблення прогестерону. Однак є й інші фактори, які можуть сприяти її появі:
- часті аборти, вишкрібання;
- запальні захворювання органів малого тазу;
- відсутність пологів;
- пізній наступ клімаксу;
- ожиріння, цукровий діабет, гіпертонія;
- латентна анемія чи низький рівень заліза в крові;
- захворювання щитовидної залози, надниркових залоз, репродуктивної системи.
Будь-який лікар на питання, від чого росте міома, відповість, що причина криється в гормональному дисбалансі. Саме тому найчастіше захворювання з’являється у період активного репродуктивного віку. Однак у деяких жінок воно розвивається в результаті стресів, неправильного харчування або через спадковість.
Міома матки: симптоми, які можуть вказувати на її наявність
Патологія проявляється по-різному, в залежності від розмірів та локалізації. Деякі жінки не відчувають жодних змін в організмі та самопочутті, тоді як у інших захворювання супроводжується вираженими симптомами.
Ознаки міоми, на які варто звернути увагу:
- рясні та/або болючі менструації;
- міжменструальні кровотечі;
- хронічний тазовий біль;
- тиск на сечовий міхур (часті позиви);
- дискомфорт при статевому акті;
- неможливість завагітніти чи виносити вагітність;
- збільшення живота (зустрічається, коли пухлина досягає великих розмірів).
Якщо ви спостерігаєте у себе подібні симптоми, необхідно звернутися до гінеколога – чим раніше буде виявлено захворювання, тим простіше його вилікувати.
Різновиди міоми матки
Пухлина може відрізнятися за розташуванням та структурою:
- інтрамуральна міома – розташована у товщі м’язового шару, тому здатна призвести до деформації матки;
- субсерозна – росте у бік черевної порожнини та практично не зачіпає глибокі шари;
- субмукозна – росте всередину порожнини матки, часто провокує рясні місячні та лікується лише хірургічно;
- інтерстиціальна – проростає від порожнини матки назовні до підочеревинної зони;
- вузлова міома матки – це щільні утворення, що мають точні контури.
Вузлова міома матки – одна з найпоширеніших форм захворювання. Вона може бути одиночною або множинною і має тенденцію до повільного, але постійного зростання.
Як діагностують захворювання
Діагностика міоми зазвичай починається з огляду у гінеколога та підтверджується за допомогою інструментальних методів:
- трансвагінального УЗД;
- МРТ органів малого тазу (при складних випадках);
- гістероскопії (при підозрі на субмукозну міому);
- аналізів на гормони.
Виявлення міоми на ранньому етапі дозволяє контролювати її зростання та уникнути хірургічного втручання. Тому потрібно раз на півроку відвідувати гінеколога для профілактичних оглядів, а також відразу повідомляти йому про будь-які зміни в самопочутті.
Як лікувати міому матки
На ранніх стадіях важливо зменшити розмір вузлів і запобігти подальшому їхньому зростанню. Щоб правильно діагностувати різновид та стадію патології, лікар проводить обстеження та виходячи з його результатів розробляє подальший план лікування.
Існує три основні підходи:
- Медикаментозне лікування
При ньому призначаються препарати, що регулюють гормональний фон і пригнічують зростання вузлів. Крім того, додатково використовуються препарати для усунення запальних процесів у ділянці малого тазу.
- Оперативне лікування
Може включати:
- міомектомію (видалення вузлів із збереженням матки);
- гістеректомію (видалення матки при множинних або великих вузлах);
- емболізацію маткових артерій.
- Спостереження
Якщо міома не росте і не викликає скарг, лікар може запропонувати вичікувальну тактику з регулярним моніторингом.
Іноді жінки питають: чи може зникнути міома? У деяких випадках, особливо після менопаузи, вузли можуть зменшитися або зникнути за рахунок зниження рівня гормонів. Однак такі випадки вимагають підтвердження за допомогою УЗД та спостереження у фахівця.
Що не можна робити при міомі матки
Є список обмежень, які важливо враховувати за наявності діагнозу:
- не можна займатися самолікуванням;
- протипоказані фізіопроцедури із прогріванням;
- не рекомендується використовувати будь-які гормональні препарати без призначення лікаря;
- варто уникати надмірних фізичних навантажень при великих вузлах;
- важливими є регулярні гінекологічні огляди.
Розуміння того, чого не можна робити при міомі матки, допомагає запобігти росту пухлини та уникнути ускладнень.
Також не варто забувати, що своєчасна профілактика здатна знизити ризик розвитку захворювання. Для цього необхідно стежити за гормональним фоном, правильно харчуватися, уникати стресу, відмовитися від шкідливих звичок та вчасно відвідувати гінеколога.
