Меланома: симптоми, стадії та способи лікування захворювання

Причини розвитку меланоми

Однозначної причини меланоми медицина не встановила, вони можуть залежати від локалізації типу захворювання (піднігтьова меланома, шкірна та ін.). Але виділено низку загальних факторів, що дозволяють з високою ймовірністю визначити групи ризику. Люди, що входять до них, повинні піддаватися підвищеному контролю та профілактиці. Чинники такі:

• спадковість;
• надмірна дія ультрафіолету;
• неприродна інсоляція;
• характерний фототип людини у вигляді світлої шкіри, наявності ластовиння тощо;
• підвищена кількість невусів (родинок) на поверхні шкіри.

Тим, хто належить до групи ризику, слід обмежувати перебування на відкритому сонці, не зловживати солярієм. Дослідженнями доведено, що до 75% шкірних меланом сформовано з раніше нешкідливих родимок. Перетворення невуса в злоякісну пухлину можна виявити на ранніх стадіях, якщо звертати увагу на тривожні ознаки змін:

• поява неприємних відчуттів;
• неприродне зростання;
• поява наростів;
• зміна відтінку родимки;
• несиметричні краї;
• відпадання, кровоточивість;
• підвищена чутливість до сонця;
• віковий фактор та ін.

Причиною меланоми може бути випадкове пошкодження родимки, натирання, тому травм слід по можливості уникати. Дерматоскопія дозволяє виконати точну діагностику стану шкіри пацієнта, щоби виявити можливі проблеми на ранніх стадіях, це допоможе повністю вилікувати меланому з високою ймовірністю.

Що таке меланома: класифікація

Рак шкіри проявляється у відчуттях та візуально. Зовнішні ознаки виражаються як зміна розмірів, контурів і форм, відтінку родимок. Одночасно пацієнт може скаржитися на печіння в проблемній ділянці, появу сверблячки чи больових відчуттів. Пухлина розвивається стрімко, швидко формуючи метастази у сусідніх органах та тканинах, лімфатичних вузлах.

Фахівці розробили методику ABCDE, яка допомагає пацієнтам виявити появу проблеми, щоб звернутися до фахівця. Розшифровуємо за літерами, що має насторожити в родимці:

• А – порушена симетрія, невус розростається в одну із сторін.
• В – родимка набуває нечітких та/або нерівних країв.
• С – змінюється відтінок, з’являються вкраплення іншого кольору.
• D – помітно збільшуються розміри.
• E – з’являються комплексні зміни будь-якого характеру.

Для домашньої діагностики також рекомендується система АККОРД, яка полягає у регулярному самостійному огляді тіла. Система описує зміни, які можна зарахувати до патологічних:

• А – при уявному поділі родимки її половинки будуть різного розміру.
• К – утворення рваних країв, нерівностей.
• К – поява кровоточивості.
• Забарвлення – помітна зміна кольору, поява точок та плям, нерівномірність відтінку.
• Розмір – протягом 4-8 тижнів родимка збільшується.
• Динаміка – змінюється звичний малюнок, з’являються скоринки та виразки на поверхні.

Потрібно знати, що у ряді випадків зустрічається безпігментна меланома, яка виглядає як вросле волосся або прищ. Фахівці використовують низку класифікацій, які дозволяють визначитися зі ступенем ураження організму. Наприклад, TNM (поява пухлини, ураження лімфатичних вузлів та поширення метастаз).

Основні стадії захворювання

Меланома шкіри проходить кілька послідовних стадій:

• Нульова. Вражені поверхневі шари епітелію, які легко можна вилікувати. Стадія мало загрожує внутрішнім поширенням.
• Перша. Глибина проникнення збільшується до 1 мм, але розмір меланоми не перевищує 2 сантиметри. Відсутні виразки та кровотечі, лімфовузли та органи поки не уражені. Показано хірургічне вилучення.
• Друга. Має 3 внутрішні етапи. Діаметр пухлини збільшується до 5 см, вона проникає углиб, потовщується до 2-4 мм. Поверхня шкіри гіпертрофується, можуть з’являтися свербіж та кровоточивість, виразки та лущення. Лімфатичних вузлів метастази поки не торкнулися.
• Третя. Також має 3 підвиди, протягом яких з’являються ознаки розповсюдження метастазів, зачіпаючих лімфовузли. На даному етапі застосовують променеву терапію та хірургічне втручання.
• Четверта. Захворювання переходить на термальну стадію, метастази поширені на багато органів та сусідні тканини. Лікування вкрай складне, що утруднене глибоким проникненням метастазів в органи, кістки, мозок, лімфовузли.

Стадії захворювання визначаються двома методиками: клінічною, яка ґрунтується на огляді та проведенні біопсії клітин, а також гістологічній. У другому випадку виконується більш скрупульозне вивчення зразків тканин, проводиться дослідження систем та органів пацієнта, що дає більш точний аналіз його стану.

Поширені типи меланоми

Захворювання може вражати будь-які ділянки поверхні тіла. Фахівці виділили кілька видів меланом:

• Поверхнева. Поширюється по поверхні шкіри, охоплює до 70% пацієнтів, розвиваючись найчастіше з пігментного невуса. Спостерігається у людей 30-50 років, характерна для європеоїдів. Даний вид меланоми згідно зі статистикою у жінок частіше виникає в ділянці ніг, а у чоловіків – на шкірі спини. На ранній стадії виглядає плямою неправильної форми, може трохи височіти над загальним рівнем шкіри, мати червоний обідок. Часто розвивається горизонтально до кількох років, після чого починає поширюватися вглиб, пляма чорніє, проходять некротичні зміни, з’являється кровоточивість, уражаються лімфовузли, зростають метастази.
• Вузлова (нодулярна). Поширена у 15-30% пацієнтів віком 40-60 років, у яких виявлено меланому. Зазвичай з’являється на чистій шкірі без родимок, локалізується на шиї та обличчі, окремих ділянках тіла, найчастіше зустрічається у чоловіків. Практично немає горизонтального зростання, пухлина відразу проникає в глибину тканин. Зовні проявляється у вигляді куполоподібного вузла темно-синього, коричневого або чорного відтінків, де виділяються некротичні та виразкові ділянки. Надзвичайно швидко прогресує, рано виділяє метастази, але за раннього виявлення має сприятливий прогноз лікування.
• Піднігтьова. Лентигінозна меланома є третьою за поширеністю, найчастіше вражаючи пацієнтів монголоїдної або негроїдної рас у віці 63-68 років. Локалізується на підошвах та долонях, на нігтьових ложах (близько 50%). У європейців (фототип I і II) зазвичай на меланоми цього виду перетворюються складні невуси. Причинами захворювань найчастіше стають травми, опіки та обмороження, спадковість, впливи хімічних речовин. Меланома виглядає як коричнева або чорна смуга, що охоплює 2/3 нігтя, іноді розповсюджуючись на фаланги пальців. З’являється дистрофія та деформація нігтів, змінюється їх структура та відтінок. Рак вражає м’які тканини та кістки, викликаючи характерні болі. Рання діагностика ускладнена тим, що новоутворення часто не має пігментного забарвлення.
• Лентигінозна. Охоплює до 10% пацієнтів, які мають меланоми. Найчастіше зустрічається у жінок віком після 60 років, у чоловіків – у середньому на 10 років раніше. Лентіго вражає обличчя, шию, волосисту ділянку голови, кисті рук, рідше нижні кінцівки та спину. Уражена область спочатку не виділяється на шкірі, так як виглядає, як ластовиння або невелика пігментна пляма різних відтінків з нерівними краями. Зі зростанням пухлини інтенсивність фарбування збільшується. Коли меланома переходить у вертикальну фазу (це може зайняти роки), колір наближається до чорного, пухлина стає опуклішою, з’являються тріщини, кровоточивість, лущення, свербіж.
• Безпігментна. Ахроматична меланома трапляється у 1-2% пацієнтів. Зазвичай немає пігменту, але може від сусідніх ділянок шкіри відрізнятися відтінком (рожевий, синюшний, червонуватий). Локалізується найчастіше на п’ятах і підошві ніг, пальцях, зовні виглядає як маленький вузлик із шорсткою поверхнею. Характеризується високою швидкістю проростання в навколишні тканини, може утворювати характерні виразки з папіломатозним дном та піднятими краями.

Найрідше зустрічається веретеноклітинна форма меланоми, характерна для підлітків та дітей. На ранніх стадіях це невеликий шорсткий або гладкий безболісний горбок рожевого або тілесного відтінку. Крім швидкого зростання ознак злоякісності новоутворення немає, це ускладнює діагностику пухлини.