Від чого з’являється целюліт
Жирова тканина, розташована під шкірою, неоднорідна, її формують адипоцити, що складають часточки, оточені фіброзними тканинами. Жир пов’язаний з кровоносною та лімфатичною системами, які забезпечують природні обмінні процеси в організмі. Там відбувається безперервний синтез жирів із вуглеців, виробляються адипокіни, що впливають на гормональний рівень та обмінні процеси. У молодості адипоцитів більше, вони мініатюрні і поміщені в сітку із сполучних тканин, що перешкоджає розвитку целюліту.
Чому виникає целюліт? З віком неминуче наростають збої в обміні речовин, знижується інтенсивність вироблення гормонів, розвиваються судинні патології. В результаті нові адипоцити стають більшими, а еластичність тканин, які утримують їх, знижується. Поступово під шкірою розвивається горбиста жирова тканина, що стає візуально помітною. Існує ряд факторів, що провокують появу целюліту:
- неправильне харчування, коли в раціоні надлишок легких вуглеводів;
- відхилення гормонального фону у підлітковому віці;
- наслідки виношування дитини;
- гормональні коливання внаслідок регулярних стресів;
- порушення обмінних процесів;
- зайва вага;
- генетична схильність;
- відсутність регулярних навантажень (малорухливість чи гіподинамія).
Систематичні заняття фізичними вправами, прогулянки тощо стимулюють інтенсивність кровотоку в проблемних зонах, сприяють прискореному розщепленню жирів (ліполізу). Це призводить до того, що підвищується еластичність тканин, а розміри адипоцитів зменшаться.
Чи є целюліт у чоловіків? Так, але ця проблема зустрічається вкрай рідко і зазвичай спричинена гормональними збоями. Це пов’язано з відмінностями структури сполучних тканин, які в жінок «вибудовують» жирові відкладення вертикально, що провокує формування целюліту через випирання. Згідно зі статисткою, целюліт – проблема переважно жінок віком після 35 років. У більш ранньому віці може він бути виявлений на ранніх стадіях, але практично непомітний.
Симптоми та діагностика
Головною ознакою розвитку целюліту є поява «апельсинової кірки» під шкірою різного ступеня вираженості, бугристість, втрата щільності та тонусу шкіри на проблемних ділянках. На останніх стадіях можуть спостерігатися судинні проблеми у вигляді зірочок, появи набряків, синці.
Незважаючи на візуальний прояв проблеми, існує цілий комплекс діагностичних заходів, які дають змогу переконатися, що у пацієнта дійсно розвивається целюліт, а не спостерігаються прояви будь-яких захворювань. Діагностика включає:
- зовнішній огляд на наявність «апельсинової кірки»;
- антропометричні вимірювання, що включає визначення зросту/ваги, обсягу стегон/талії, розрахунок маси та ін.;
- анодну термографію, яка демонструє розподіл підшкірного жиру та його товщину по всьому організму;
- біоелектричну імпедансометрію, тобто обчислення співвідношення загальної маси обсягу жиру в організмі.
В окремих випадках лікар може призначити доплерографію, яка за допомогою ультразвуку дозволяє виявити порушення мікроциркуляції. Іноді призначаються МРТ чи КТ.
