Ферментотерапія: особливості та сфера застосування

Ферментотерапія та показання до неї

Ензими, як інакше називають ферменти, беруть активну участь в обмінних процесах та синтезі тканин людини. На їх основі створюються косметологічні препарати для пацієнтів будь-яких типів шкіри та віку, які входять у різні комплекси з догляду та профілактики захворювань. Застосування ферментотерапії показано у ряді випадків:

• Поганий стан шкіри. Очищувальні маски при дерматологічних проблемах ефективні майже у всіх випадках: при великих порах, порушення гідробалансу, надмірній жирності, наявності плям і ін.
• Наслідки хвороб. Після лікування низки шкірних захворювань (купероз, розацеа, акне, демодексу тощо) на поверхні нерідко з’являються помітні сліди. За допомогою ферментотерапії їх можна позбутися.
• Вікові зміни. Природне старіння веде до зменшення тонусу, підвищення сухості, зниження еластичності дерми, стоншення і втрати шкірою пружності, появи зморшок і птозу. Проявляється це втомленим виглядом, втратою кольору, деформацією контурів обличчя.
• Одутлість і мішки. Ефект пастозності тканини, набряклість обличчя, чорні кола надають пацієнтам хворий вигляд, додають віку, чого багато хто хоче позбутися.
• Зморшки та рубці. Ці зміни, а також рубці на поверхні шкіри кардинально знижують естетичність зовнішнього вигляду, особливо якщо знаходяться на обличчі та/або на відкритих ділянках. Ферментотерапія допомагає усунути застарілі шрами, виражені зморшки, розтяжки та інші дефекти.

Відмінна якість ферментотерапії полягає в комплексному впливі, оскільки одночасно відбувається лікування шкіри, вона очищається, досягається ефект омолодження – і все це за короткий час і за щадною процедурою. Вкрай рідко виникають побічні ефекти, після консультації фахівця можна застосовувати методику в домашніх умовах, що для щоденного догляду та профілактики дуже зручно.

Ферментотерапія: протипоказання до процедури

Процедура виглядає як нанесення масок з компонентами, які надають активну дію на верхні шари шкіри. До терапії є ряд абсолютних (постійних) та відносних (тимчасових) протипоказань. До абсолютних відносять:

• Гострі інфекції та запалення. Вони часто виявляються значним підвищенням температури.
• Порушення цілісності шкірного покриву. Це можуть бути відкриті рани, пошкодження верхніх шарів дерми у вигляді саден, глибоких подряпин та ін.
• Шкірні захворювання (дерматити). Якщо проблеми виявляються у місці передбачуваної ферментотерапії у вигляді будь-яких видів дерматиту (екземи, розацеа тощо), процедура не проводиться.
• Онкологія. На ранніх стадіях допустимість ферментотерапії визначає фахівець, на пізніх стадіях процедура не проводиться.

Деякі захворювання крові, діабет, порушення згортання також стають перешкодою до ферментотерапії. Але процедура має і відносні протипоказання, наявність яких може стати підставою для відкладення лікування або дозволу його під наглядом лікаря. До них відносять:

• Хронічні хвороби. Щоб не спровокувати ускладнень у період загострення таких захворювань, процедуру рекомендується відкласти.
• Непереносимість препаратів. Індивідуальні реакції на препарати або їх компоненти вимагають виключення їх потрапляння в організм. Тому в цих випадках ферментотерапія можлива, але тільки при ретельному відборі кремів, що застосовуються.
• Вагітність. У період носіння дитини та її вигодовування до будь-якого медикаментозного впливу слід підходити з обережністю.

Також до відносних протипоказань відносять аутоімунні, серцево-судинні та низку інших захворювань. Тому рішення про застосування ферментотерапії слід приймати лише разом із досвідченим лікарем.

Як проходить процедура лікування

Зазвичай лікар перед ферментотерапією вивчає стан пацієнта та його загальний анамнез, щоб унеможливити наявність протипоказань та визначитися з тривалістю лікування. Якщо шкіра має ознаки захворювань чи надмірно забруднена, проводяться попередні процедури чищення, інші процедури. Сам сеанс складається з 4 основних етапів:

1. Очищення. Виконується ретельна обробка зони застосування, в ході якої забираються залишки макіяжу та косметологічних засобів, знімається шар шкірного сала та інші забруднення.
2. Тонізація. Поверхня обробляється тоніком, що сприяє відновленню гідроліпідного балансу.
3. Накладання маски. На підготовлену шкіру наноситься кремова маска складного складу із заздалегідь підібраних препаратів. Обов’язково повинні бути враховані особливості шкіри пацієнтів, цілі лікувальних процедур та ступінь виразності проблем, яких потрібно позбутися.
4. Зняття маски. Коли оптимальний час, призначений лікарем, витриманий, стерильною серветкою шар крему акуратно видаляється, шкіра зволожується.

У процесі сеансу повністю відсутні болючі чи неприємні відчуття. Пацієнт може відчувати стягуючий ефект, що вказує на активну роботу ензимів, які очищають дерму та надають лікувальну дію. Тривалість кожного сеансу до 70 хвилин у середньому, для отримання повного ефекту потрібен курс з декількох процедур.