Як збільшити сідниці: варіанти
Якщо вас цікавить, як збільшити сідниці, варто почати з чесної оцінки. Тренування формують м’язовий рельєф, але не змінюють каркас та розподіл жиру. Операція доречна, коли форма визначається анатомією, а не рівнем фізичної активності.
Ліпофілінг дає природніший вигляд і одночасно покращує контури донорських зон, але потребує достатнього запасу власного жиру. Імпланти розглядають, коли жиру мало. Вибір методу — завжди рішення хірурга на консультації з урахуванням ризиків.
Ризики та ускладнення глютеопластики
Американське товариство пластичних хірургів (ASPS) серед ризиків збільшення сідниць називає: асиметрію, гематому, серому, інфекцію, порушення загоєння ран, некроз жирової тканини, зміну чутливості шкіри, тривалий біль, тромбоз глибоких вен, неестетичні рубці та потребу в повторній операції [3].
Імпланти
За даними оглядів, загальна частота ускладнень після глютеопластики імплантами сягає приблизно 21,6 %, а в окремих серіях — до 30 % [4]. Для внутрішньом’язових імплантів описано [4]:
- розходження країв рани — близько 30 %;
- серома — 2–4 %;
- асиметрія або зміщення — 3–5 %;
- капсулярна контрактура — близько 2 %;
- тимчасові порушення чутливості по ходу сідничного нерва — близько 20 %.
Ліпофілінг і жирова емболія
Ліпофілінг сідниць має менше місцевих ускладнень — до 7 % [4], — але пов’язаний із найнебезпечнішим ризиком: жировою емболією. Якщо канюля пошкоджує великі сідничні вени, жир потрапляє в кровотік і може закупорити судини легень [1][2].
Що про це відомо:
- робоча група ASERF у 2017 році оцінила летальність при BBL від 1:6214 до 1:2351 і припустила, що реальна цифра може бути вищою [1];
- міжнародна робоча група профільних товариств зазначала смертність до 1:3000 — вищу, ніж для будь-якої іншої естетичної операції [2];
- в усіх летальних випадках, проаналізованих робочою групою, жир знаходили у м’язі; у жодному — лише в підшкірному шарі [2].
Тому сучасні рекомендації однозначні: жир вводять тільки підшкірно, над фасцією сідничного м’яза, ніколи — у м’яз [2]. Профільні товариства також підтримують контроль положення канюлі ультразвуком у реальному часі [5].
Відновлення після операції
Відновлення залежить від методу. Після імплантів зазвичай встановлюють дренажі, а найчастіші проблеми стосуються загоєння рани [4]. Конкретні обмеження щодо сидіння, компресійної білизни та фізичних навантажень визначає хірург. Результат оцінюють після спадання набряку, а частина пересадженого жиру може розсмоктатися. Іноді для бажаної форми хірург планує операцію в кілька етапів замість одного великого об’єму — це один зі способів зменшити ризики [2].